Відкрита зустріч Святослава Вакарчука зі студентами ДНУ

 

Ввечері 13 квітня в Інтернеті з’явилось оголошення про приїзд лідера гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука до Дніпропетровська, і вже через декілька годин в соціальних мережах створився справжній ажіотаж серед бажаючих потрапити на зустріч із улюбленим музикантом, яка повинна була відбутися 15 квітня.

Близько десятої години ранку назначеного дня біля Палацу студентів ДНУ ім. Олеся Гончара  вишикувалась величезна кількість людей. Тривали суперечки, чи зможуть потрапити до зали всі бажаючі, чи пропускають лише студентів із ДНУ. У черзі перед входом були навіть люди, які приїхали з інших міст області.  Після одинадцятої ранку розпочали пускати студентів, на жаль, багатьом так і не вдалося потрапити всередину через брак місць в залі.

Коли більша частина людей вже опинилася всередині, у залі почали лунати відомі пісні «О.Е.», крутилися кліпи з написами «Зустрінемось на 20-річчі», організатори запрошували всіх займати вільні крісла, сідати в проходах, на сходинках, адже Палац вміщає лише близько півтисячі людей.

Зустріли Святослава словами хіта «Все буде добре», співали хором всією залою, на обличчі співака було видно щиру посмішку і радість: «Дякую всім! Дуже велике дякую керівництву університету. Засмучений, що невелика зала і багато людей не можуть потрапити. Мушу вас не розчарувати!» – такими словами розпочалася довгоочікувана зустріч.

Після вступної промови співака стало зрозуміло, що не буде звичної лекції, що слухачів чекає живе спілкування з видатним музикантом.

На самому початку свого виступу, Вакарчук наголосив, що сьогодні не бажає багато говорити про політику, а хоче більше поговорити про свободу: «Свобода – рушійна сила для справжнього щастя», - зазначив він.

 

 
Святослав зізнався, що справжню ціну свободи відчув у 15-річному віці, коли за програмою обміну учнями потрапив до Канади. Ця поїздка змінила співака на все життя: «Я побачив, як живуть вільні люди, зрозумів, що жив у моральній тюрмі». Після повернення до України Вакарчук вирішив, що свобода – це найголовніша цінність в його житті: «Свобода – це те, що породжує цікавість життя», - наголосив промовець.

Також, на думку вокаліста,українцям завжди треба пам’ятати такі прості істини: 1) Свободу завжди потрібно виборювати, 2) Шлях розвитку суспільства та його зміни займає багато часу. Щоб рухатися вперед, потрібно почати зміни з себе і зробити свій вибір: залишатися «в цьому моральному, інтелектуальному болоті», чи не боятися і йти до кінця.

Вакарчук зазначив, що лише людина, яка бореться, може сказати, що все буде добре, а людина, яка не впливає на ситуацію – біологічна одиниця. Вона не має права казати такого, бо не пропускає все через себе і не рухається далі.

 

 

Після недовгої промови зустріч продовжилася у форматі «запитання-відповідь». Всі бажаючі мали можливість задати важливі для них питання Святославу. Лідер гурту «О.Е.» спілкувався зі студентами двома мовами: як українською, так і російською.

- Якщо тут зібралися люди, які хочуть змінити країну, який рецепт Ви б порадили? Що має робити держава? Що маємо робити ми, щоб зірвати інформаційний вакуум?

- Якби я знав весь рецепт, то я б уже багато сам зміг змінити в країні. Не чекайте від нашої розмови легких відповідей, але я думаю, що держава повинна віддати людям більше прав. Маленькі питання маленька громада вирішить краще, ніж велика. Великі питання треба віддати великій громаді, а державні – держава вирішить краще. Я за таку модель. Ми творці нашої долі. А що робити вам? Створюйте громади, ініціативи. З маленьких справ виростають хороші політичні лідери Людина має позбавитися від комплексу: «Я маленька людина і я не можу нічого зробити».

 

- Як довести людям, що все буде добре, як показати, що щастя людини в її власних руках?

- Я би порадив це робити власним прикладом. В жодному разі не використовувати силу, цим ніколи нічого не можна добитися, будь-яке насильство породжує насильство, запам’ятайте.

 

- Чи повинна людина сама собі вибирати релігію, чи вона має переходити у спадок від батьків»?

- Щодо релігії потрібно говорити обережно.  В Україні є багато людей з різним віросповіданням і вони , на щастя, доволі мирно уживаються один з одним. А, що стосується віри, то її не можна розуміти. Це фундаментальна річ, яку придумали люди: все що люди не розуміють, вони в це вірять. Якщо хочеш зрозуміти – це уже не віра. Краще взагалі цих питань не піднімати. Але я думаю, що вибір віри та релігії – вибір кожної сім’ї. Моя дитина має сама вибирати, у що вірити. Але я спробує виховати її так, як виховували мене, на тих же цінностях.

 

- Сейчас в Донбассе может начаться война. Какие у вас прогнозы? Как быть с агрессией? И что можно делать неравнодушным людям, которые хотят единства в этой ситуации?

- Я в принципе по жизни оптимист и считаю, что мы имеем все шансы справиться. Важно, чтоб и общество, и государство работали в одном направлении. Все мы находимся в одной лодке: и львовяне, и киевляне, и жители Донецка, Днепропетровска, потому что целостность страны, когда страна уже устоявшаяся,  всегда выгоднее, чем ее раздел. Любой раскол – это хирургическая операция, любой раскол – это шрамы, и это никогда не приведет к улучшению. Он нужен только тогда, когда совсем не совместим с жизнью.

Сейчас самое главное зависит от возможности общества консолидироваться. Нужно понимать, что сегодня отсидеться дома возле телевизора не получится, нужно делать все: общаться с друзьями, показывать, что вас много. Я уверен, что только общими усилиями: меня, как известного человека, вас, как молодой части общества, политиков, местных элит, бизнес кругов -  все сейчас должны работать вместе, можно сохранить страну в целостности и невредимости. И надо всегда помнить, что самая главная ценность – человеческая жизнь. Государство так же должно дать понять, что страну есть кому защищать. И одно дело – митинги, которые есть признаком любого демократического общества. Но нельзя путать митинги с вооруженным захватом власти, государство должно четко и однозначно говорить свое слово, чтобы все люди знали, что государство их защищает.

 

 

Для того, щоб вплинути на ті категорії людей, які все псують, співак вважає за необхідне створити публічність. Було б добре, якщо б всі знали про те, хто саме руйнує. А також потрібно зробити культуру добрих справ модною.

 

 

 

Звучали, звичайно, і інші питання. Коли спитали про мову, про культуру, яка повинна бути в Україні, співак зазначив, що в нашій державі історично так склалося, що існує дві культури, і вони можуть прекрасно існувати разом. Те, що в Україні багато російськомовних – це не зло, не потрібно це викорінювати. Звичайно, потрібно захищати свою і свою ідентичність та культуру, головне, щоб був здоровий баланс. «Головна задача – не нав’язувати, а зберегти», - наголосив він.

Наприкінці зустрічі, один із студентів подарував Святославу Вакарчуку портрет вокаліста, зроблений власноруч хлопцем. А також співак отримав у подарунок від студентки брошку у формі серця, розфарбовану в колір українського прапора.

Коли потрібно було закінчувати зустріч, хтось із зала запропонував заспівати гімн країни, Святослав погодився. Всі дружньо заспівали. Лунали слова «Слава Україні! Героям Слава!», не втихали гучні оплески, тут і там були радісні обличчя – цим закінчилася зустріч з відомим музикантом і просто гідною людиною Святославом Вакарчуком.

Після прес-конференції, яка відбулася одразу після виступу вокаліста і тривала близько півгодини, особо терплячі шанувальники мали можливість отримати автограф і навіть сфотографуватися зі співаком.

Анна Погребняк
Фото: Svetlanka Vladimirova
специально для indarock.com