Океан Ельзи в Івано-Франківську

Два роки очікування, і ось, знову в Івано-Франківську лунають неперевершені мотиви пісень найпопулярнішого в Україні рок гурту – Океан Ельзи.

І хоча, запуск людей був заявлений на шосту годину вечора, а початок концерту на восьму, вже о десятій годині ранку біля Франківського стадіону «Рух», можна було побачити людей, з українською символікою, котрі галасували пісні всесвітньо відомого гурту. А починаючи із п’ятої години - натовпу ставало дедалі більше.



Коли, нарешті, 90 відсотків людей вже знаходились у чаші стадіону, виникли технічні проблеми, та декілька працівників сцени, якомога швидше намагалися налаштувати апаратуру, і врешті решт, у них це вийшло. Із невеликим запізненням, щонайменше на годину, але концерт Океанів таки розпочався.

Сам же концерт почався з пісні про улюблену пору року Вакарчука – "Майже весна". Перші кілька пісень були енергійними та відразу підіймали настрій, а під "Я до тебе" натовп почав активно танцювати, бо музиканти додали до звучання Джексонівські мотиви, під які просто неможливо не почати рухатись. А «пісня про тих, хто відчуває на 100%» – "Відчуваю" змусила весь зал не лише танцювати, але і співати. Це була перша мелодія, що об’єднала голоси всієї чаші стадіону.





Наступна пісня, так само, як на багатьох минулих концертах була присвячена Кузьмі Скрябіну – Хтось в небо летить.

Взагалі, творча спадщина гурту налічує більше ста пісень, тож обраний репертуар на концерт завжди є несподіванкою для слухачів, а сам вибір є справжньою головоломкою для колективу, на що і пожалівся Славко.



Але довго сумувати не довелося, бо далі була черга сильних пісень, яка об’єднувала всіх людей. Все ж таки стадіон спортивний, тож знайшлися ентузіасти, які почали пускати димові шашки, а на словах "Стріляй" голос зали навіть перекрикував самого Вакарчука.

Було виконано багато пісень з нового альбому, і вони дуже органічно вписувалися і музично, і енергетично в рамки концерту. Славко на прес-конференції сказав про те, що він не має права судити про те, яким більше є альбом: музичним чи текстовим, але зауважив, що він дуже радий, що він зрештою вийшов, і що це пісні, які писалися від душі.



«Мене шпиняють за те, що я пишу багато про весну – я радий, що написав про осінь. Тільки "осінь тепла як весна". Ну пробачте, дуже люблю я весну», – так він презентував пісню "Осінь".

Була виконана і, як він зауважив, дуже болюча для нього пісня "Не твоя війна", під час якої просто мурашки бігали по тілу. Глибинна суть таких пісень доходить лише наживо, на концертах. Жоден студійний запис не може передати того болю, яку виконавець насправді вкладає в свою музику.

Було два виходи на біс. Під час яких можна було почути такі шедеври, як: «Без бою», «Там де нас нема», «Зелені очі», тощо.



Це було просто дивовижно. Такі концерти хочеться відвідувати знов і знов. Саме на таких заходах можна зарядитися позитивом надовго і відчути стовідсоткове єднання з людьми. Тож нехай нас з вами єднає саме мистецтво!